- обцяцькований
- [обц'ац'ко/ванией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
обцяцькований — а, е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до обцяцькувати … Український тлумачний словник
обцяцькований — дієприкметник розм … Орфографічний словник української мови
обцяцькованість — ності, ж., розм. Абстр. ім. до обцяцькований … Український тлумачний словник